...

Я не страждаю…не страждаю, що не можу знайти людину…я страждаю, що не можу знайти себе…коли я знайду своє призначення – знайду і все інше….Я завжди сліпо натикаюсь на свою ціль, відчуваю її тонкі нотки,  але вона вислизує в мене з рук, залишаючи лише слабкий присмак перемоги секундної давнини….Я не знаю  чим приманити її назад... Деяким допомагає кохання… Я можу кохати лише образи, просто для того, щоб заповнити пустоту в душі, щоб не забути як кохати… Але це тимчасово, це не приносить повного ефекту, лише тихі відголоски справжнього почуття… Деякі використовують самотність… До неї я вже звикла… Навіть якщо я не самотня в оточенні, я завжди самотня всередині, самотня моя душа… Час лине…1...2...3...